Сайт Михайла Довбенка

"Економіка України". Науковий журнал,

N 7 (572), липень 2009. - С. 86-93

М. ДОВБЕНКО,
директор Інституту відкритої політики,
доктор економічних наук

КРУГМАН  (Krugman)  ПОЛ  РОБІН (США)

Лауреат Нобелівської премії з економіки 2008 року.

Нагороджений Американською економічною асоціацією

медаллю Дж. Б. Кларка. Почесний член Мюнхенського Центру

економічних досліджень.

Викладено підхід американського економіста П. Кругмана до розв'язання актуальних питань міжнародної торгівлі та його новаторські розробки, що фігурують в науці під назвою "нової міжнародної економіки". Саме за аналіз торгових моделей і визначення місць економічної активності йому присуджено Нобелівську премію 2008 року.

П. Кругман народився 28 лютого 1953 року в Нью-Йорку (США). Навчався у Йєльському університетi, в якому в 1970 р. отримав диплом бакалавра. У 1977 р. в Массачусетському технологiчному iнституті захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора філософії. У цьому ж інституті розпочав викладацьку діяльність, яку потім продовжив у Йєльському, Каліфорнійському, Станфордському унiверситетах, Лондонській школі економіки. З 2000 року він працює професором Принстонського унiверситету.

 П. Кругман знаний фахівець з питань світової економічної політики. Його наукові дослідження зачіпають різні аспекти міжнародної фінансово-господарської діяльності. На відміну від таких видатних нобеліантів як Б. Улін, Дж. Мід, котрі є фундаторами неокласичної доктрини міжнародної торгівлі, П. Кругман вивчає особливості сучасного стану в розвитку світового господарства. Адже формування адекватної міжнародної торгово-економічної політики має враховувати і використовувати об'єктивні закономірності змін, в т. ч. інституційних, пов'язаних з глобалізацією. Його аналіз цих закономірностей і вияснення глибинних причин парадоксів глобалізації ґрунтується на чітких наукових позиціях.

Трансформація в характері та рушійних силах світового економічного процесу безпосереднім чином відбилися на торгівлі - одному з важливих занять, що покращує наше життя. П. Кругман замітив: "Ви могли б сказати, а я саме так і кажу, що глобалізація, яка рухається не милістю людської природи, а мотивом отримання прибутку, принесла людям значно більше, ніж вся допомога іншим державам та всі надані на м'яких умовах кредити, котрі коли-небудь були зроблені урядами та міжнародними організаціями, що діють із найкращих спонукань". І з тугою додає: "Але, враховуючи досвід, знаю, що сказавши це, я напевно отримаю вал послань, наповнених ненавистю"[1]. Така природа глобалізації. Цей термін став означати зростання міжнародного потоку товарів та послуг. Світ в економічному плані стає все більш взаємозалежним. Свідченням цього є те, що світовий експорт як питома вага світового ВВП зріс з 8 % у 1950 р. до 26 % у 1999 р. А питома вага експорту в ВВП США за цей період зросла з 5 до 10[2].

П. Кругман - прекрасний публіцист (з 2000 року веде аналітичну колонку в газеті "The New York Times"), тому тривоги з приводу глобалізації він елегантно узагальнив, використавши стару французьку поговірку: "Усякий, хто до 30 років не був соціалістом, є безсердечним; кожен, хто залишається соціалістом після того, як йому виповнилося 30, є нерозумним". Вчений пише: "Якщо ви купуєте товар, що вироблений у якійсь з країн третього світу, то пам'ятайте: цей товар вироблений робітниками, котрим платять неймовірно мало за західними мірками і котрі, ймовірно, працюють у жахливих умовах. Будь-яка людина, яку ці обставини не турбують (хоча б зрідка) є безсердечною. Але з цього не випливає, що демонстранти праві. Навпаки, будь-яка людина, яка думає, що відповіддю на глобальні злидні є проста злоба проти світової торгівлі, не має голови чи воліє не користуватися нею. Рух противників глобалізації вже має примітну історію нанесення збитків тим самим людям та ідеям, на захист яких він претендує"[3]. Професор П. Кругман заявляє, що обсяги торгівлі з державами з низьким рівнем доходів на душу населення уже не настільки є незначними, щоб не впливати на нерівність.

Сучасний світовий ринок цілком допускає виникнення обставин, за яких великі держави з низьким доходом мають більші можливості отримати вигоди від торгівлі, ніж малі країни з низьким доходом. Якщо, наприклад, розширюється торгівля товарами, виробництво яких залучає зростаючі від масштабу зворотні потоки, то великі країни повинні мати перевагу, оскільки їхні ємкісні внутрішні ринки полегшують реалізацію економії від масштабу виробництва. На збільшення повернень на основі ефекту масштабу як джерела порівняльної переваги звернув увагу молодий вчений ще в 1980 р. і продовжив розвиток цієї тематики у своєму дослідженні у 1995 р.[4]  

П. Кругману належать деякі недавні розробки в теорії зовнішньоторгової політики, пов'язані з врахуванням фактора недосконалої конкуренції, стратегічних взаємодій, зумовлених олігополістичною структурою ринків, а також економії від масштабу. Всі ці розробки отримали загальну назву "нової міжнародної економіки". На думку фахівців, вони представляють собою якісний прорив у вивченні зовнішньоторгової проблематики. В якій мірі ці напрацювання є насправді новими і як вони співвідносяться з традиційною теорією?