Сайт Михайла Довбенка

Підсумовуючи свої міркування з приводу експансіоністської політики зростання, Б. Улін підкреслює, що швидкість викликаного такими заходами процесу розширення сукупного попиту (закупівель товарів і послуг) впливає на характер і тривалість фази підйому. На його думку "багато дослідників, які мають практичний досвід у бізнесі, вважають, що періоди пожвавлення економіки і підвищення ділової активності будуть тривалішими, якщо зростання виробництва не зазнає надмірного стимулювання шляхом збільшення сукупного попиту" [21]. В Україні за безсистемністю та алогічністю дій органів влади (наприклад, закладені в бюджет 2008 року державні гарантії Державній іпотечній установі обсягом 1 млрд. грн. так і залишилися на папері і під них не було залучено коштів для фінансування проектів у будівництві або запровадження квотування на експорт олії, якої Україна виробляє в 7 разів більше, ніж споживає) до фази піднесення ще далеко, проте чітко простежується спад виробництва. Підтвердженням цього є катастрофічна ситуація навіть у тих галузях, де маємо надлишковий потенціал з урахуванням і ресурсів, і виробничих можливостей підприємств.

Наприклад, у галузі виробництва вершкового масла. Так, компанія "Терра Фуд" (ТМ "Тульчинка") у грудні 2008 р. зменшила його виробництво на 50%. В об'єднанні "Мілкіленд" (ТМ "Добряна", "Коляда" та ін.) скорочено майже тисячу працівників. Із 8 підприємств ТОВ "Західна молочна група" (ТМ "КОМО", "Гурманіка" та ін.) працює лише 3, понад 700 робітників були скорочені. Результатом такої політики стало зростання імпорту вершкового масла. За перший квартал 2009 р. Україна імпортувала з Білорусії майже 7 тис. т. цього продукту?! Тому і ціна його збільшилася на 16,7%.

Це при тому, що торік в країні зібрано рекордний урожай зернових культур. Навіть фінансові показники їх вирощування були зіпсовані обвалом цін восени 2008 р. В цій ситуації уряд мав би, по-перше, запропонувати стимули для нарощення поголів'я худоби і організації виробництва молока. По-друге, замість заборони експорту зерна (що не привело до істотного поліпшення ситуації з внутрішніми цінами), подбати про ринки його збуту.

*    *    *

Після вивчення багатої на кризи історії економіки, опрацювання величезного обсягу економічної інформації нобелівські лауреати зробили важливі теоретичні узагальнення. Формування на їхній основі конкретних практичних заходів в різних країнах має свою специфіку. Аналіз, проведений з урахуванням нинішніх українських реалій, дозволяє зробити певні висновки і висловити пропозиції, які допоможуть визначити комплекс дій, спрямованих на подолання економічної кризи.

1. Як свідчить статистика, криза в країнах з переважною орієнтацією на ринкову економіку по-різному вплинула на соціально-економічне життя громадян (у ЄС ситуація не така складна, як у США). Кожен уряд різним набором заходів прагне захистити свою економіку, розуміючи, що порад нобелівських лауреатів варто дослухатися, враховуючи узагальнений досвід подолання депресій та багаторічну успішну практику господарювання.

2. Органи української державної влади виявилися нездатними вчасно спрогнозувати кризові явища й належно зреагувати на них. Урядовці слабо розуміють зв'язок фондового ринку з економікою країни. Сигнали з цього ринку в минулому році залишилися поза їхньою увагою. Проте без сучасної науки, вміння аналізувати, грамотно пов'язувати закономірності нинішнього обігу цінних паперів із процесами фінансової сфери та реальної економіки неможливо підвищити ефективність перерозподільчих процесів у господарському комплексі та сформувати сприятливий інвестиційний клімат у державі. Під навіть багатообіцяючі запевнення уряду іноземний капітал не повернеться в Україну, він хоче читати чіткі ринкові сигнали, яких, на жаль, немає, і навряд чи скоро вони з'являться.  

3. Упродовж 2008-2009 рр. антикризові заходи Кабміну були безсистемними. З економічного погляду, їх радше можна назвати спонтанними. Серед важливих підтверджень цьому є:

а) неправильно зроблені урядом у грудні 2008 р. макропрогнози на 2009 рік і, відповідно, неадекватні дії: прем'єр-міністр Ю. Тимошенко наполягла на тому, що реальний ВВП України в умовах кризи зросте на 0,4% (а не впаде на 5%, як це очікували експерти МВФ), інфляція знизиться до 9,5% (як у вересневих 2008 р. прогнозах). Фактично ж у першому кварталі, на думку експертів, економічний спад становить 25,5% (Держкомстат уже не публікує оперативних даних щодо ВВП, навіть квартальних), а інфляцію маємо у 5,9%;

б) значний перелік вкрай незбалансованих антикризових постанов Кабінету Міністрів і законів Верховної Ради, що ними ж уже відмінені, а також рішення Конституційного Суду від 30 квітня ц.р. про скасування положень Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо виплати допомоги з безробіття, починаючи з 91-го календарного дня, особам, звільненим за згодою сторін.

Основними причинами формування макроекономічних дисбалансів та накопичення кризового потенціалу є проведення економічної політики на засадах соціального популізму, зволікання з проведенням необхідних структурних реформ в економіці, консервація неефективної податкової системи, нерозважлива бюджетна політика. Нагальною є потреба в системних кроках виходу України з кризи. Тобто в комплексному наборі економічних заходів, що мали б готуватися незалежними (в тому числі, можливо, і міжнародними) експертами та окремими фахівцями міністерств і відомств, які мають необхідний досвід такої роботи. Його успішність залежатиме від досягнутого компромісу між гілками влади та взаємодії з громадськістю.