Сайт Михайла Довбенка

Звичайно, серйозною проблемою у забезпеченні тривалості цього процесу було визначення співвідношення та взаємозв'язку різних видів економічного регулювання. Дотримання його раціональності - підсумок узагальнення колосальної практики. З не зовсім далеких часів цьому сприяло, окрім всього іншого, радикальне оновлення технічної бази і методики збирання, обробітку та розповсюдження економічної інформації. До речі, саме за розвиток методики формального обробітку індивідуальних статистичних та економічних даних Д.МакФеддену і Дж.Хекмену у 2000 році було присуджено Нобелівську премію.

Враховуючи все це, для формування нового економічного мислення важливим стає не тільки та частина економічної нобелелогії, що представляє суму закумульованої колосальної практики, досвіду і знань, але й та, що охоплює наявний у ній інструментарій реорганізації виробництва і суспільства.

Економічна нобелелогія - це методологія економічної теорії сьогодення. Саме освоєння цієї методології є одним із реальних шляхів підвищення ролі економічної історії та економічної теорії в системі економічних знань. Від швидкості та ефективності руху цим шляхом багато в чому залежить науково-практичний потенціал сучасного економічного мислення, зокрема, вирішення таких першочергових питань, як поглиблення теоретичних уявлень про особливості структурної перебудови економіки, удосконалення методології економічних досліджень, гнучкості податкової системи, регулювання грошової системи і т.п.

Більше того, сьогодні став сповна очевидним розрив між нагромадженими конкретними знаннями і теоретичним осмисленням нових методологічних підходів та наукових гіпотез, що висуваються нобеліантами. На мій погляд, аналіз даної системи відносин - ключ до розуміння тієї еволюції, яку зазнав капіталізм протягом другої половини ХХ століття. Така постановка проблеми вимагає не тільки грунтовно пояснити процеси, що відбуваються в економічній науці зараз, але й озброїти читача новим концептуальним баченням перспектив економічної теорії. Важливо відійти від шаблонів, що все ще побутують у значній частині спеціальної та навчальної літератури.

Економічна нобелелогія - це сучасний розділ теорії економіки.  Вона є виявом універсальності економічної науки. Бо саме на перетинах, у місцях дотику різнобічних напрямів пошуку, різних галузей економічної науки досягнуто вагомі результати у дослідженнях нобеліантів. У ній закумульовано, як зазначалося вище, колосальну практику, досвід і знання.

Економічна нобелелогія стимулює інтеграцію економічної історії, історії та теорії економічного мислення, філософії господарства, наукового маркетингу тощо. Саме з нею у найближчому майбутньому буде пов'язане кардинальне оновлення економічної теорії та збагачення практики. З урахуванням цього, варто серйозно переосмислити ставлення до економічної думки Заходу. Багато цікавих ідей економістів, які там працюють ще не ввійшли в широкий науковий обіг.

Економічна нобелелогія - це інструментарій для реалізації економічної політики в сучасних умовах. Значущість її особливо проявляється зараз, коли багато країн знаходяться на різній стадії економічного розвитку, мають відмінні інституції, пріоритети і т.п. Це з одного боку. З іншого, - знання економічної нобелелогії сприяє синхронному узгодженню міжнародної фінансової поведінки. Як, до речі, це відбувається із запровадженням євро, забезпечуючи при цьому стабільність європейської валюти.

Закінчення.

Коли, наприклад, видатний російський хірург Микола Пирогов запровадив з 1847р. операції під наркозом, то, природно, що в наступні роки методика їхньої підготовки, особливості проведення, специфіка можливих ускладнень, поопераційна адаптація і т.п. стали предметом багатоденного вивчення студентами-медиками. Але з роками ця тема стала займати все менше часу в університетських аудиторіях. Натомість, у навчальних програмах появилися нові теми (як от "паличка Коха" з 1882р., потім у 1890р. антитіла, що виявлені Е.Берінгом), які пропонувалися наукою для практичного втілення. Цього вимагала реальна практика життя і для медичної науки постійне оновлення навчальних програм стало нормою.

В економічній науці тривалий час та у переважній більшості країн (і в Україні, зокрема) такої регулярності оновлення навчальних програм не спостерігалося. Ще й зараз кидається у вічі їхній значний консерватизм і закостенілість. Несучасними і нединамічними є знання ще значної кількості науково-педагогічних кадрів. Майже вся історія економічної думки - це не зростання реальних знань, а суцільне блукання у пітьмі. Положення, що склалося неможливо виправити, йдучи шляхом косметичних поправок до програм та підручників з історії економічних учень, економічної теорії, політичної економії. Для того щоб на ділі перетворити  політичну економію перш за все у науку про економічну ефективність потрібно зробити її сприйнятливою до всього цінного, що створено світовою економічною думкою за останні півстоліття. Виходячи з цього, доцільно було б у вузах запровадити вивчення нового спецкурсу у курсі економічної теорії або історії економічних вчень - економічна нобелелогія.

Суть економічної нобелелогії полягає не тільки в увільненні від застійності та консерватизму попереднього періоду, виправленні допущених помилок, але й у подоланні історично обмежених рис суспільної організації, методів роботи та хиб, що зжили себе. Конструктивна сторона запропонованого трактування економічної нобелелогії розглядається не як щось заклякле, не здатне до змін, а як беззупинний справжній рух через суперечності, в якому ще багато і не раз прийдеться доробляти і переробляти.

Формування економічної нобелелогії - це процес глибокого осмислення інтелектуального доробку нобеліантів. Це пізнання істини, яке проходить через спори, дискусії, творчий сумнів. У цьому пошуку істини нікому не забороняється викладати і тим більше чесно та свідомо переглядати свою позицію, навіть якщо на якомусь етапі хтось сповідував застарілі погляди. Тому навряд чи можуть бути оправданими претензії до тих учених, які прагнуть по-новому подивитися на ті чи інші проблеми економічної науки.