Наукові праці

Економічна політика України та інвестиційний клімат.

СТВОРИТИ рівні умови діяльності для суб'єктів підприємництва незалежно від їхньої організаційно-правової форми, форми власності та країни походження капіталу;

ЗДІЙСНЮВАТИ закупівлю товарів та послуг для державних потреб, а також їх реалізацію тільки на конкурсних засадах;

ЗАБЕЗПЕЧИТИ відкритість та прозорість приватизації;

ЗАМІНИТИ систему нинішніх пільг адресною допомогою малозабезпеченим категоріям населення;

Лише новий президент В.Ющенко зможе зосередитися на правовому формуванні та реальному розвитку інституту власності. Треба творити і підтримувати правове поле, яке гарантувало б недоторканість та захист власності. Має зростати роль держави як гаранта прав власності, контрактних умов, цивілізованих правил гри на ринках. Водночас необхідно знижувати роль держави в прийнятті господарських рішень.

 Тільки рівновіддаленість В.Ющенка від олігархічних кланів сприятиме здійсненню реформи системи державного управління з тим, щоб вона стала прозорою для суспільства, побудованою на наукових засадах і адекватною за витратами фінансово-економічному стану держави. Треба усунути дублювання в роботі урядового апарату і Адміністрації Президента.

Лише професійний економічний підхід зможе привести до реального зростання життєвого рівня співвітчизників. А відсутність такого ми відчули у жовтні ц.р., коли чергова інфляційна хвиля покотилася Україною. Миттєву реакцію ринкових прилавків, бензозаправних станцій, валютних обмінників відчули громадяни. Без їхньої участі почали стрімко спустошуватися й без того худенькі гаманці. Не можна сказати що уряд В.Януковича не переживає таку людську біду. У розробленому ним проекті бюджету на цей рік приборканню інфляції відводилося чільне місце: планувалося утримати її на рівні не вище 6 відсотків (консервативний сценарій). Та й у жовтневі дні він голосно взявся опановувати ситуацію: пролунали різкі вислови прем'єр-міністра, на ринки і у фірми навалилися міліціонери та податківці, розродилися новими розпорядженнями обл-, міськ-, райдержадміністрації і т.д. Проте чомусь не чути всенародного схвального гулу і ціни не повертаються до попереднього рівня.    

Маємо ще один приклад незграбних (у черговий раз) дій уряду В.Януковича. Непослідовність і непрофесіоналізм урядовців, які продовжують переконувати нас про відсутність жодних об'єктивних причин ажіотажного попиту і зростання цін, полягає в тому, що:

хоч у Державному бюджеті на цей рік та в бюджеті Пенсійного фонду 2004 року не передбачалися кошти для "державної адресної допомоги" уряд у вересні все ж зробив передвиборчий хабар пенсіонерам (чи це не емісійне вкидання грошей в економіку);

без необхідної роз'яснювальної роботи були підготовлені проекти документів, якими передбачається з 1 січня 2005 року підвищення тарифів на 30 % на електроенергію та газ;

посилюється адміністративний тиск фіскальних органів на суб'єкти господарювання і це призводить до погіршення умов ведення підприємницької діяльності (при цьому розкручується давно забута кампанія громадської ганьби так званих "спекулянтів");

впродовж року не робляться конкретні кроки для розвитку біржової торгівлі продуктами, цінними паперами тощо (жодна розвинена країна не нарікає на спекулянтів, а ще й має зиск з їхньої діяльності, спрямовуючи її в організоване русло).

Таким чином, зазначена політика, що переслідує короткострокові (передвиборчі) цілі, іде в розріз з цілями довготерміновими. Зокрема: 1) непослідовність у діях якраз і здатна привести до того, що в країні може розкрутитися інфляція (таке вже в Україні було в 1993р.), не дивлячись на те, що офіційною метою політики уряду проголошена важлива справа - цінова стабільність; 2) теперішня урядова команда не вміє враховувати очікування своїх громадян, а значить - не зможе проводити бажану політику пізніше. У цивілізованому суспільстві для влади є неприйнятним дорікати чи обзивати співгромадян "козлами". А, навпаки, уряди розвинених країн навчилися робити оцінку очікувань співвітчизників та вносити корективи у свої дії.

Завершилося засідання за круглим столом формуванням робочої групи, яка має узагальнити чисельні пропозиції до народних депутатів України, а також ініціативою про необхідність проведення парламентських слухань з питань розвитку бізнесу та створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні. 

Відгуки | версія для друку | в розділ «Наукові праці»