Наукові праці
Нобелівську премію за автомобільний мотлох.
Газета "Дзеркало тижня",
N 11 (436), 22 березня 2003. - С. 12.
Журнал "Конкуренція.
Вісник Антимонопольного комітету України",
N 2 (5)' 2003. - С. 12-14.
М. ДОВБЕНКО,
директор Інституту відкритої політики,
доктор економічних наук
У 2001 році Нобелівську премію в галузі економіки було вручено одразу трьом американським економістам - Джорджу Ейкерлофу, Майклу Спенсу і Джорджу Штігліцу - за їхній аналіз ринків з асиметричною інформацією. Асиметричністю в розподілі інформації називається така ситуація, коли частина учасників ринку володіє інформацією, якою не володіють інші зацікавлені особи. Саме вона є серйозною причиною породження невизначеності ефективного використання засобів і ресурсів.
Претендентів на найпрестижнішу нагороду того року, як і завжди, було багато. Чому ж тоді відзначено саме цю трійку американців? Присудження премій проходило в атмосфері, близькій до шоку від атак терористів на хмарочоси у США. Мало хто сумнівається в тому, що наслідки подій 11 вересня ще довго позначатимуться на світовій економіці. Зокрема, йдеться про зростання невизначеності на світових ринках.
"Сьогодні нам доводиться мати справу з цілком новим типом невизначеності. Можливо, що цей фактор був присутнім на ринках і раніше, однак йому ніколи не приділяли такої уваги", - заявив через місяць після трагічних подій міністр торгівлі США Пол О'Ніл. Ще відвертішим був голова Федеральної резервної системи США Алан Грінспен під час свого виступу у департаменті Державної скарбниці. На його думку, за нинішніх умов інвестори по всьому світові вимагають вищого рівня повернення вкладеного ними капіталу через підвищення ризику, на який вони змушені йти. Це підтверджується різким падінням світового ринку акцій за паралельного збільшення дохідності облігацій, випущених країнами, що розвиваються, та багатьма корпораціями, за винятком тих, чиє становище є найбільш стабільне.
Таким чином, почав працювати механізм зворотної селекції, описаний у працях нобелівських лауреатів. Правильніше було б говорити навіть про те, що механізм зворотної селекції, який діяв у всіх країнах із перехідною економікою, починає поширюватися світом. Лауреати створили нову термінологію; описаний та доповнений ними ринковий механізм, без сумніву, буде інтенсивно використано у різних сферах господарювання.
Хто вони, нові нобелісти і яким є їхній внесок у світову наукову скарбницю? Один із них - професор Каліфорнійського університету Джордж Ейкерлоф. Кажуть, що він „вичавив" інформацію з лимона. Цей нобелівський лауреат є автором моделі так званого "ринку лимонів". Модель розглядається на прикладі ринку автомобілів, що були у використанні (або "лимонів" на американському жаргоні). Хоча зараз даний вислів вже не є жаргон, бо "lemon law" - це закон, за яким продавець зобов'язується безоплатно відремонтувати, замінити чи повернути гроші за автомобіль, якщо в ньому буде виявлено недоліки. Понад те, цей термін міцно ввійшов у лексику економістів-теоретиків і відтепер стосується не лише автомобілів, що були у використанні.
Різні аспекти асиметричної інформації цікавили вчених давно. Перші праці, що присвячені цій проблематиці Дж.Ейкерлоф надрукував ще на початку 70-х років ХХ століття. Зокрема, його стаття "Ринок лимонів: невизначеність якості і ринковий механізм" у журналі "Economics" (серпень 1970р.) пов'язала поняття невизначеності та якості товарів, виявивши несподівані причини можливого фіаско ринку. За асиметричного розподілу інформації (коли покупці змушені використовувати ринкову статистику для визначення правдивих характеристик товарів, що відомі лише продавцям) на ринку не укладаються угоди, а за симетричного - виграш у корисливості очікує обидві сторони. Асиметрична інформація заставляє учасників ринку покладатися на випадок і призводить до ринкового краху.
Конструюючи модель розподілу інформації на ринку, Дж.Ейкерлоф за приклад узяв ринок вживаних автомобілів, оскільки саме він дозволяє вловити суть проблеми. Якщо обмежити характеристику машини лише двома ознаками: нові чи вживані та хороші чи погані "лимони", виявиться, що як новий, так і вживаний автомобіль може бути і хорошим, і поганим. Купуючи нову машину, користувач завчасно не знає, що йому попадеться: хороший автомобіль чи "лимон", у нього є лише імовірнісна оцінка того чи іншого результату. Коли ж машина вже якийсь час перебувала в його користуванні, оцінити її якість він може зі значно вищою точністю. Тут виникає асиметрія доступної інформації: продавці (власники) знають про автомобіль більше, ніж покупці. При цьому хороші і погані машини будуть продаватися на такому ринку за однією ціною, оскільки покупці не можуть відрізнити ці товари.