Адреса сторінки: http://dovbenko.kiev.ua/ua/published/articles/1106/
"ХІІ Тернопільські нобелівські читання ",
Збірник, 2005. - С. 19-24.
М. ДОВБЕНКО,
директор Інституту відкритої політики,
доктор економічних наук
Нобелівський лауреат 1993 року Дуглас Норт у своїй відомій праці "Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки" мріє "створити динамічну теорію зміни - тобто того, чого бракує сучасній економічній науці"[1]. Вчений вважає, що "вона має будуватися на моделі інституційної зміни"[2]. Важко не погодитися з думкою видатного американського економіста-кліометрика.
Насправді, потреба у динамічній теорії зміни назріла не лише давно, - вона існує постійно. Чому?
1. Долаючи територіально-господарську відокремленість держав, світ все тісніше перетворюється в єдину соціально-економічну систему. Це стосується форм організацій та їх взаємовідносин, комунікацій, транспортних, торговельних зв'язків, а також механізму загроз і ризиків. Вчені, які досліджують цю систему, що знаходиться у процесі постійних змін, звичайно змінюють і економічну теорію.
2. За рахунок інтенсивної роботи економістів над прикладними питаннями відбувається нагромадження емпіричних свідчень з різних конкретних проблем. Завдяки цьому досягається помітний прогрес в економічному аналізі та розширюються горизонти нашого світоглядного пізнання. Наприклад, обговорення проблеми очікувань в кінці 1960-х років породило палкі дискусії, але збільшення кількості емпіричних публікацій переконало більшість економістів у тому, що очікування в економічній системі відіграють значну роль. Або згадаймо бурхливі дебати, що кипіли в середині 1970-х років навколо поняття "монетаризм". І лише аргументи більшості аналітиків дали можливість погодитися на узгоджену тезу про те, що „гроші мають значення".
3. Постійно існує необхідність у реалізації головної ролі економічної теорії, яка полягає у забезпеченні систематичної класифікації таких спостережних фактів та їх об'єднання через її фундаментальні закони.
4. До 1950-х років економічні дослідження опиралися на аналіз даних і описову статистику (наприклад, аналіз економічних циклів був в основному описовим). Але в другій половині ХХ століття до такого аналізу науковці стали інтенсивно залучати економетричне моделювання. Відбувається постійне вдосконалення статистичних основ методу максимальної правдоподібності у моделях, що представляють собою системи рівнянь; вмонтовується апріорна теорія економічної структури в статистичний аналіз (як за обмеженої, так і в умовах повної інформації) економетричних моделей та розробляється адекватна статистична теорія для аналізу динамічних моделей - систем рівнянь.
5. Величезними темпами відбувається збільшення потужності комп'ютерів, що робить оцінку ролі вимірювань та перевірок в економічній науці ще важливішою і значущою.
6. Ліквідація ідеологічної поляризації суспільного життя розкрило можливості для вільного розвитку економічної науки.
[1] Норт, Даглас. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки. /Пер. з англ. І.Дзюб. - К.: Основи, 2000. - С.138.
[2] Там же.