Сайт Михайла Довбенка

"Економіка України". Науковий журнал,

N 10, жовтень 2001. - С. 85-87

М. ДОВБЕНКО,
директор Інституту відкритої політики,
доктор економічних наук

Дж.Дебре (G.Debreu) народився 4 липня 1921 року в м.Кале (Франція) у сім'ї дрібного промисловця. У рідному місті закінчив коледж, отримавши у 1939 р. ступінь бакалавра. Прагнув стати математиком, але друга світова війна внесла корективи в його плани. Після навчання в офіцерській школі в Алжірі, служив у французькій армії. Демобілізувався влітку 1945 р. в Німеччині.

Через рік Дж.Дебре отримав кваліфікацію викладача математики, хоча його все більше приваблювала економіка. Він влаштовується працювати молодшим співробітником з економіки в Національний центр наукових досліджень. У житті молодого вченого починається цікавий етап науково-дослідницької діяльності. Здійснивши поїздки до Зальцбурга (на семінар американських досліджень під керівництвом В.Леонтьєва), до провідних університетів США і Скандинавії, Джеральд захопився вивченням проблеми загальної рівноваги.

З осені 1949 р. Дж.Дебре почав працювати асистентом-дослідником у Комісії Коулса з економічних досліджень, що знаходилася у Чиказькому університеті. У 1956 р. Паризький університет присвоює вченому ступінь доктора природничих наук. У 1962 р. його взяли на роботу в Каліфорнійський університет професором економіки. Там же у 1975 р. він також призначається професором математики. У цьому ж році стає громадянином США.

У своїх наукових дослідженнях Дж.Дебре велику увагу приділив проблемам загальної рівноваги. Він, як і К.Ерроу, Л.Маккензі, Р.Раднер та інші відомі економісти, займався переважно мікроекономічною теорією. Прагнув краще зрозуміти, яким чином західна економічна система, що декларує свободу дій кожної особи, може визначати таку ринкову поведінку учасників, за якої стає можливим ефективний розподіл ресурсів.

Теорія загальної економічної рівноваги була запропонована видатним швейцарським економістом Л.Вальрасом ще у 1874 - 1878рр. Стверджувалося, що економіка складається з багатьох учасників, які виробляють, обмінюють і споживають велику кількість товарів. У цих умовах, відповідно, використовується і стільки ж цін. Дослідження взаємозв'язків між ними неминуче вимагало математизації теорії. Згодом досить чітко це можна було спостерігати на практиці. Застосування математики в даній теорії є природнім, оскільки кожний товар і його ціна мали однозначно певне кількісне вираження. Пізніше вчені запропонували для вирішення завдань господарського плану використовувати моделі в економічній теорії.

Як досягнути ринкової рівноваги, реалізуючи кожний товар? Ще в кінці XVIII ст. Адам Сміт помітив, що в приватновласницькій економіці дії великої кількості незалежних один від одного учасників, які керуються лише власними інтересами, не приводять до повного хаосу. Виявлення механізму, що забезпечує знеосіблену координацію цих дій, - ось проблема, яка цікавила кілька поколінь економістів.

Поява розповсюдженого в даний час підходу до теорії загальної рівноваги може бути датована 1954 роком. Якраз тоді Дж.Дебре і К.Ерроу на сторінках журналу "Економетрика" опублікували "Існування рівноваги для конкурентної економіки". Вченим довелося перебудувати систему Л. Вальраса, включивши до неї велику кількість змін. До того ж вони подали її у такій формі, що піддавалася математичному обрахунку. В результаті перебудови виник один із варіантів - модель Ерроу-Дебре.

Ця модель включає в себе множинність моделей поведінки споживача і багато моделей поведінки фірми. Виробники і споживачі в ній розглядаються не ізольовано, а як взаємодіючі елементи однієї системи. Зазначена модель відноситься до такого класу моделей рівноваги, в якому співвідношення цін, обсяги попиту і пропозиції визначаються одночасно. В ній також знайшов відображення той факт, що в економіці з конкуренцією існує багато окремих цілей у економічних агентів, які не зводяться в якусь єдину ціль. Поняття рівноваги в моделі Ерроу-Дебре визначається як виконання певного набору умов, що не вимагають рівності попиту і пропозиції з усіх видів товарів.

У 1954 р. у своїй праці "Подання впорядкованих переваг числовою функцією" Дж.Дебре сформулював достатні умови існування безперервної функції. Це було важливо для дослідження деяких проблем кон'юнктури. Взагалі-то у 50-х роках в журналі "Економетрика" вчений опублікував шість своїх досліджень новаторського характеру, в яких аналізував різні аспекти системи рівноваги. Серед них статті про роль цін у вирішенні питань ефективного розподілу ресурсів, врівноваженні попиту і пропозиції, стабільності ринку.