Наукові праці
Ерроу Кеннет Джозеф (США)
На думку К.Ерроу, для відновлення внутрішньої логіки теорії добробуту необхідно або створення математичних моделей індивідуальної поведінки без всяких посилань на суб'єктивні оцінки, або повна відмова від математичних перетворень.
По-друге, він переглянув позицію економістів австрійської школи відносно принципів раціональної поведінки. Їх простий критерій, що зводиться до оптимізації індивідуального добробуту, відповідав лише індивідуальній функції корисливості, але він виявився недостатнім для індивідуальної функції переваги соціальних станів.
К.Ерроу сформулював аксіоматичні правила раціональної поведінки. Вони включають аксіому повноти (людина може або давати перевагу одній дії перед іншою, або бути байдужою до вибору однієї з них), аксіому перехідності (якщо людина віддає перевагу альтернативі А перед альтернативою В, а альтернативі В перед альтернативою С, то А для неї краще ніж С) і аксіому незалежності від сторонніх альтернатив (людина будує переваги незалежно від дій, що в даний момент вона не може здійснити). На основі цих правил, а також аксіом, що визначають колективний вибір, вчений побудував концепцію, на підставі якої вивчаються логічні можливості створення єдиної для такого суспільства функції переваги соціальних станів.
Теорія "демократичного вибору" побудована на основі концепції колективного вибору К.Ерроу. В центрі його концепції знаходиться модель з двома учасниками і трьома альтернативами. Отже, є 6 варіантів переваг цих альтернатив, тому в принципі можливі 36 комбінацій індивідуальних функцій переваги. Кожна така функція повинна задовольняти зазначеним вище аксіомам (повноти, транзитивності і незалежності від сторонніх альтернатив), що визначають, на думку вченого, правила раціональної поведінки людини.
Загальний зміст концепції "демократичного вибору" спрямовано на захист вільної ринкової конкуренції, що має підтримуватися державою. Вона ж, формуючи економічну стратегію, повинна враховувати інтереси всіх громадян.
У 1972 р. за піонерний вклад в теорію загальної економічної рівноваги і в теорію добробуту К.Ерроу спільно з Дж.Хіксом була присуджена Нобелівська премія. К.Ерроу отримав цю премію (у 51-річному віці, він - наймолодший із усіх лауреатів), зокрема, за свою працю, яка показує, що суспільство не може знайти процедуру прийняття несуперечливих, узгоджених рішень, якщо тільки ці рішення не залишені на розсуд однієї особи. Демонстрація цього положення базується на парадоксі голосування.
К.Ерроу і зараз в активному науковому пошуку. Він широко відомий як автор праць в галузі економіки науково-технічного прогресу, організації і управління виробництвом, загальної теорії економічної рівноваги і апарату виробничих функцій.
Про незаперечний авторитет вченого свідчить його обрання президентом Американських економетричного товариства у 1956 р. та економічної асоціації в 1973 р., членом яких перебуває і зараз (у 1957р. остання нагородила його медаллю імені Дж.Б.Кларка). Він також проявляє багато творчого натхнення, будучи членом Національної академії наук США, Фінської, Британської академій наук, Американської академії мистецтв і наук, Американських статистичної асоціації та філософського товариства, Економет-ричного товариства та інших.
Нобелівський лауреат щедро ділиться своїми знаннями. Він, слідкуючи за економічною ситуацією в колишньому СРСР, висловлював ділові оцінки і реалістичні прогнози щодо її розвитку. Зокрема, влітку 1991 року, напередодні липневої зустрічі керівників "сімки" промислово розвинених країн світу в Європейському банку реконструкції і розвитку, була організована міжнародна конференція авторитетних економістів. Свої думки з приводу допомоги Заходу тодішньому СРСР, чому і при яких умовах вона буде вигідною для Заходу, про можливий характер і масштаби підтримки висловив і К.Ерроу. До рекомендацій конференції лідери сімки прислухалися.
Що ж, реалії життя ще раз підтверджують: як би не замовчувався авторитет нобелівських лауреатів в колишньому СРСР, все ж світове співтовариство без їх кваліфікованої думки не спішить здійснювати ні один скільки-небудь серйозний економічний крок.