Наукові праці
МАНДЕЛЛ РОБЕРТ АЛЕКСАНДЕР (США)
Наукові дослідження Р.Манделла мають величезну перспективну значущість. Саме з їх допомогою він створив інтелектуальний базис для спільної європейської валюти. Його висновок про те, що більш як одна країна може дістати вигоду від використання спільної валюти, надихнув уряди європейських держав на створення ЄВРО. 11 країн вступили до такого об'єднання аж через 35 років. Хоча Р.Манделл і не брав безпосередньої участі в "запуску" ЄВРО, але, окресливши умови, за яких для країни може не бути сенсу зберігати власну валюту, і створивши основу для аналізу таких рішень, він озброїв лідерів ЄС необхідним для цього інструментарієм.
Введення ЄВРО з 1 січня 1999 р. у безготівковий обіг являє собою потужний фактор не тільки для подальшої економічної, але й для політичної інтеграції. Це історична подія. Насамперед, тому, що вона не має прецедентів в історії людства. Вперше індустріально розвинуті країни Європи добровільно відмовляються від своїх національних валют, щоб створити одну, єдину, спільну.
Крім того, у своїх працях Р.Манделл запропонував світовому співтовариству методологію, що дозволяє визначити, як міжнародний рух капіталів може вплинути на здатність окремої країни управляти своєю економікою. Це дуже актуально з огляду на високий ризик розміщення капіталу в державах з перехідною економікою, якою є Україна.
Як стверджує вчений, в умовах, коли капітал починає вільно перетинати кордони, ті, хто приймає політичні рішення, повинні вибирати - або зберегти фіксований обмінний курс, або "відпускати" його "у вільне плавання". Врешті-решт, десятки урядів у всьому світі - від Гонконгу до Росії - пішли по шляху "відпускання" національних валют (різниця лише в довжині повода), попередньо поплатившись фінансовими кризами різної глибини. Тепер, судячи з усього, прийшла черга зробити це і Україні. Але скільки втрачено часу і ресурсів! Хіба не є підтвердженням цьому понад 20 млрд. дол. українських капіталів, як внаслідок неправильної валютно - фіскальної політики гуляють по світу!
Багато міжнародних агенств і організацій (включаючи ООН, МВФ, Світовий банк, Європейську комісію) запрошують професора Р.Манделла до співробітництва як радника. В 1970 р. він працював консультантом у Грошовому комітеті ЄЕС, а в 1972-1973рр. - членом наукової групи в Економічному і грошовому союзі в Європі. З 1978р. вчений був членом наукової групи з Міжнародних грошових реформ і одночасно (у 1971-1987рр. - Головою Конференції Святого Колумба з Міжнародних грошових реформ.
Р.Манделл - автор численних праць з економічної теорії в міжнародній економіці, відомий як батько-творець теорії "економіки пропозиції", провідний вчений світового рангу в галузі оптимальних валютних зон, спільних ринків і економічної продуктивності. Він написав також детальну історію міжнародної грошової системи .
Ідеї Р.Манделла викладено в більш як сотні статей у наукових журналах, зокрема, "Теорія оптимальної валютної зони" ("Американський економічний огляд", 1961, N51), "Змінність капіталу і стабілізаційна політика в умовах фіксованих та плаваючих обмінних курсів" ("Канадський економічний журнал", 1963, N29) та у наступних книгах: "Міжнародна грошова система : конфлікт і реформа" (1965); "Людина і економіка" та "Міжнародна економіка" (1968); "Грошова теорія: інтерес, інфляція та зростання в світовій економіці" (1971); у співавторстві: "Грошовий порядок денний світової економіки" (1983); "Світова нестабільність" (1990); "Борги, дефіцит та економічна продуктивність" (1991); "Будівництво нової Європи" (1992), "Інфляція і зростання в Китаї" (1996).
Р.Манделл продовжує плодотворно трудитися, всебічно досліджуючи економіку різних країн. Зокрема, в 1997р. він опублікував статтю під назвою "Великі спади", де розбив теорії, що пояснюють безпрецедентний спад національного доходу в колишньому СРСР і в країнах Східної Європи суто об'єктивними факторами. Насправді, вважає вчений, перед нами - наслідок неправильної економічної політики.
До його думки прислухаються в багатьох урядах держав Латинської Америки, Європи та Канади, у керівництві Федеральної резервної системи США, в Міністерстві фінансів США. Посилення наприкінці ХХ ст. фінансової нестабільності у світі викликало особливий інтерес до ідей та оцінок Р.Манделла. Його часто запрошують на різні форуми, конференції та симпозіуми.
Так, виступаючи як головний доповідач на конференції "Ринкові перетворення в Росії у 2000 році", що відбулася у Гарвардському клубі, вчений підкреслив: "Без монетарної стабільності успішне економічне зростання в Росії неможливе, без такої стабільності російські ринки капіталів і товарів не зможуть бути по-справжньому конкурентоспроможними у світі, де проходить процес глобалізації".
Доповідь Р. Манделла на фінансовій конференції в Монтерреї (Мексика) у жовтні 1999р. зробила прорив в усвідомленні взаємопов'язаності, з одного боку, стабільності валюти і, з іншого - економічного зростання. На його думку, слід визнати, що спроби встановити контроль над капіталами для захисту від фінансових потрясінь, спричинених "гарячими грошима", не виправдалися. "Не буває поганого руху капіталу, - сказав він, - є тільки погані обмінні курси".
Важливою для роботи Р.Манделла була економічна модель Канади. "В Канаді він мав свою лабораторію", - згадував професор економіки Массачусетського технологічного інституту (колишній головний економічний радник при МВФ і Світовому банку) Р.Дорнбуш, який навчався у професора Р.Манделла, коли той викладав у Чикагському університеті . С.Фішер (нині - перший заступник директора-розпорядника МВФ) був співробітником Р.Манделла у Чикаго.
Не перестаючи дивувати своєю невичерпною енергією, нобелівський лауреат продовжує вести науковий пошук у напрямі "Міжнародна монетарна система ХХ1 століття: чи буде повернення золота?".